16.09.2020 / 2 021 / Читання 4 хв.

Історія гіпсу, як з’явився ліпний декор

Декоративні вироби з гіпсу, так званий гіпсовий декор, ліпнина, супроводжують історію людини багато тисячоліть.

Гіпс – це осадова порода, утворена внаслідок випаровування морської води. При повному висушуванні (або випалюванні) гіпс легко перетворюється на порошок. При додаванні води змішується в однорідну масу, якій можна надати будь-яку форму. Назва “гіпс” прийшла до нас від Стародавніх Греків, які називали “гіпсом”, тобто “киплячим каменем”, матеріал, який вони широко використовували в будівництві та архітектурному мистецтві. За характером домішки гіпс може бути, як чисто білим, так і рожевим, сірим, коричневим тощо.

Чи знаєте Ви про те, що гіпс, як матеріал для будівництва, відкрили ще Стародавні Єгиптяни?

Поряд зі стародавніми фресками, наскельними малюнками, залишками будівель, храмів, жител, історія багатьох народів, епох і цивілізацій постає перед сучасністю у вигляді прикрашених ліпниною колон, настінних панно, статуй тощо.
На жаль, точні дати відкриття і початку використання гіпсу в будівництві, архітектурі та мистецтві встановити точно не вдалося. Але наукові дослідження археологічних знахідок говорять про те, що гіпс використовується людиною вже понад 7000 років, а початок історії застосування у вигляді ліпнини покладено стародавніми єгипетськими династіями фараонів. Цей матеріал використовували як штукатурку і з’єднувальний матеріал при будівництві пірамід, зведенні колон у Храмах і помешканнях фараонів, і найбільшого розквіту він досяг за правління Тутанхамона і Хатшепсут. Саме до періоду правління цих фараонів відносять культ виліплювання людського тіла з гіпсу і статуй. У цей самий час гіпс знайшов застосування і в давньоєгипетській медицині, зокрема – для знерухомлення, фіксації рухомих частин тіла при переломах та інших видах деформації, що також успішно застосовується і в наші дні.

Архітектурний ліпний декор

Стародавні Греки досить широко використовували гіпсову ліпнину в обрамленні осель і громадських місць. До наших днів дійшли настінні гіпсові вироби, що зображують сцени з життя богів, міфічних героїв. Використовували ліпнину з гіпсу і в обрамленні кінних прорізів і дверних порталів.

До наших днів дійшли не тільки прекрасні твори мистецтва, залишки архітектури з використанням гіпсової штукатурки часів Стародавньої Греції, а й досить докладний опис використання гіпсу. Письменник Теофраст у своїх творах (327-287 рр. до н.е.) розповідає про технологію обрамлення храмів. Детальні описи роботи з гіпсом, виготовлення ліпнини залишили нащадкам і Стародавні Фінікійці.
Саме античні майстри заклали основу культури рельєфних настінних прикрас із гіпсу, що набула розвитку і знайшла відображення та застосування практично у всіх архітектурних стилях: готиці, класицизмі, ренесансі, бароко, ампірі та рококо. Зодчі Еллади подарували світові конструктивні елементи декору – карнизи з орнаментом, капітелі колон і пілястри.
Стародавній Рим зробив свій внесок у вигляді стукко – унікального стилю ліпного декору з гіпсу з додаванням мармурової крихти і клею. Вироби стукко вирізняються особливою міцністю і після полірування не поступаються за красою мармуру.

Від Середньовіччя до наших днів

Середні віки вирізнялися стриманістю і відсутністю особливої витонченості в мистецтві та архітектурі. Однак готичний стиль XII століття розбурхує сприйняття не одного покоління чудовою ліпниною собору Паризької Богоматері та Кельнського собору.

Декор в соборах

В епоху Відродження ліпний декор розквітає і прикрашає собою як громадські місця, храми, так і житлові будинки. Найчастіше використовуються в цей час стилізовані рослинні форми – лаврові та пальмові гілки, виноградні грона в палітурках лози, квіти та фрукти. Кожен елемент або гіпсовий виріб мали своє символічне значення – від уособлення родючості, до хвалебного і прославляючого тону.
До середини XIX століття спостерігалося повсюдне тяжіння до минулого в архітектурі і, відповідно, декорі. Античні теми, використання стандартних стилістичних рішень були присутні повсюдно. І тільки до кінця дев’ятнадцятого – початку двадцятого століть в архітектурному виконанні та оформленні стало з’являтися щось нове.
Епоха модерну внесла в ліпний декор природність і поєднання естетики з функціональністю.

Декор в метро

До кінця XX століття, переживши період важкого ампіру й авангарду, гіпсовий декор “вийшов на волю” і міцно оселився не тільки в дизайні метрополітену, санаторіїв та інших публічних місць, а й особистих апартаментів, будинків і садиб.

Сучасний декор

Сучасна, так звана середньостатистична, людина цілком може собі дозволити не тільки захоплюватися гіпсовою ліпниною античності, вивчати за уламками таємниці майстерності Стародавності, а й “писати” історію свого життя руками талановитих майстрів і за допомогою гіпсової ліпнини.

НОВИНИ